З 14 березня 2022 року освітній процес у коледжі буде організовано відповідно до затверджених графіків навчального процесу, навчальні заняття відбуватимуться у дистанційні формі (у форматі відеоконференцій) відповідно до затвердженого розкладу.

Захищав рідну землю: на війні загинув випускник нашого коледжу Паньків Володимир!!! Він безстрашно боровся з окупантами, йому було всього 26 років!! Стільки добрих спогадів залишив у наших серцях. Великий біль та жаль!!! Нехай Господь оселить Твою душу там, де праведні спочивають.

Вічна пам'ять Герою – Паньківу Володимиру!!!

Висловлюємо співчуття рідним та близьким!!

Не забудемо, не пробачимо ніколи!!

Сьогодні дуже важливо бути проінформованими, однак не забуваймо, що в інформаційному насиченні необхідно зберегти психічне здоров’я, не нашкодити собі та іншим. Як саме? Найважливіші поради щодо цього підготувала громадська організація «Львівський медіафорум».

Усі ми знаємо, що сучасна війна – це війна не лише ракет і танків, а й війна нервів. Агресор використовує всі можливі засоби, щоб нам їх розхитати. Над інформаційно-психологічними операціями проти України працюють багато російських фахівців.

Їхнє завдання:

•  дезорієнтувати військових повідомленнями про загрози, яких насправді немає;
•  деморалізувати їх переконанням, що спротив не має сенсу, бо їх вже «злили» і їхні товариші склали зброю;
•  деморалізувати цивільних нагнітанням страху;
•  викликати паніку;
•  зруйнувати єдину комунікацію держави;
•  створити колапс в інфопросторі.

У час війни, коли ми безперервно гортаємо стрічку новин, відчуваємо різний шквал емоцій, здається, що мозок ось-ось вибухне. Тому:

• Не вірмо беззастережно! Важливо перевіряти інформацію, дивитися, які джерела її поширюють, довіряти лише якісним і відповідальним медіа; перевіряти джерело поширення будь-якої інформації, про що би в ній не йшлося. Чи ми бачимо інформацію про подію на власні очі? Чи чуємо пряму мову, зафіксовану на відео і явно не вирвану з контексту? Будь-яке повідомлення у час війни може бути неточним або зовсім не підтвердитись.
• Будьмо обережними з інтерпретуванням! Творці фейків та пропагандистських матеріалів добре знають, що новини, доповнені фотографіями, відео- чи аудіозаписами, добре сприймаються на віру. Тим часом фейки можна легко доповнити універсальними фото, якими можна проілюструвати різні події;
• Не вірмо переказам. У жодному разі не переказуймо почуте, не перевіривши інформацію. Інакше спрацьовує миттєвий ефект зіпсованого телефону. Чому це небезпечно? Нещодавнє дослідження ГО «Детектор медіа» та фонду «Демократичні ініціативи» засвідчило, що отримання інформації «з уст в уста» є одним із найпоширеніших способів споживання новин. Отже, важливі новини, почуті від людей, слід перевіряти в офіційних джерелах, а неважливі нехтувати.
• Не черпаймо інформацію з брудних джерел. Деякі інформаційні смітники транслюють рафіновану пропаганду і добірну брехню, але частіше вони чергують брехню з напівправдою і навіть із правдою, іноді навіть на позір «незручною» для агресора. Таке подання контенту викликає більше довіри. Навіть телеграм-канал, який працює на Путіна, час до часу може написати щось погане про Путіна, аби ми повірили, що цей канал незалежний, і читали далі.Не варто піддаватися спокусі подивитися, «що там брешуть», як виглядає ситуація з іншого боку. Токсичні матеріали засмучують, посилюють сум’яття, змушують марнувати час і сили на суперечки в коментарях із людьми, яких ми ніколи ні в чому не переконаємо.
• Стежмо за своєю реакцією. Пам’ятаймо, що виведений з рівноваги, паралізований страхом, розгублений чи охоплений непродуктивним гнівом громадянин – сумнівна цінність для Батьківщини. Якщо відчуваємо, що новини занадто фруструють, варто зробити паузу і зайнятися корисними справами (зробити щось для ближніх, поволонтерити). Звістки про справді важливі події гарантовано дійдуть до нас, а без неважливих можна прожити кілька годин.
• Читаймо (дивімося, слухаймо) те, що заспокоює.
• Не будьмо бездумними поширювачами. Особливо це стосується повідомлень з припискою «!!!максимальний репост!!!!» або «ПОШИРЮЙТЕ НЕГАЙНО». Саме завдяки цьому найшкідливіші фейки стають вірусними та охоплюють мільйонні аудиторії. Тому перш ніж поширити будь-яке повідомлення, переконаймося, що ми:
• уважно його прочитали, переглянули відео, прослухали аудіо;
• знаємо людину, організацію чи медіа, що є джерелом повідомлення, і знаємо про першоджерело. Пам’ятаймо, що навіть медіа й офіційні джерела у кризових умовах можуть схибити й поширити неправду;
• розуміємо, навіщо нас просять це поширити, яка мета масової публікації певної інформації і чи допоможе вона комусь, чи спонукатиме до певних дій, чи ми впевнені, що розумно і правильно – знати цю інформацію іншим;
• полічили хоча б до 30, не кажучи вже до сотні. За цей час імпульс згасне – і ми поглянемо на запропоновану інформацію по-іншому;
• на 100% не впевнені в корисності тієї чи іншої інформації.

Сьогодні, 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан. Президент підписав Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який підтримано Верховною Радою.

Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності, територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

МОН закликає громадян зберігати спокій і розсудливість. Всі заклади освіти, за можливості, здійснюють навчання в дистанційній формі. Ми просимо Вас залишатися вдома.