КОРПОРАТИВНИЙ ТИЖДЕНЬ ЗНАНЬ
Працівники ВСП «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» пройшли тренінг з надання першої домедичної допомоги
У сучасних умовах воєнного стану, коли вміння діяти швидко й рішуче може врятувати життя, набуття навичок із надання першої домедичної допомоги набуває особливого значення. Саме з цією метою працівники ВСП «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» пройшли шестигодинний тренінг, організований за підтримки інструкторів Львівської обласної організації Товариства Червоного Хреста України – Юлії Бенькалович та Ірини-Ганни Савченко.
З нагоди відзначення ювілею Ліни Василівни Костенко в актовій залі коледжу відбулося літературно-мистецьке свято
Ліна Василівна є символом не лише літературної величі, а й незламної сили духу та відданості своєму народу.
Розпочинаючи захід, організатор свята Оксана Касіян наголосила: «Слова Ліни Василівни проникають у саме серце, її твори надихають на зміни, змушують замислитися над вічними темами…»
Ліну Костенко вважають генієм слова, живою легендою, найбільш популярною українською поетесою, справжнім «голосом народу».
У виконанні студентів та викладачів коледжу прозвучали поетичні твори Ліни Костенко про життя, війну та Україну, кохання і почуття…
Вірші: «Доля», «І тільки злість буває геніальна» – виконавець Оксана Касіян (викладач), «Страшні слова коли вони мовчать» – виконавець Ольга Пірожик (викладач), «Пелюстки старовинного романсу» – виконавець Надія Ковалишин (викладач), «Крила» – виконавець Денис Мілян (студент групи ДІ-31), «І все на світі треба пережити», «І жах, і кров, і смерть, і відчай…» – виконавець Марія Шуварт (студентка групи ДЗ-41), «Очима ти сказав мені: люблю…» – виконавець Вікторія Притула (студентка групи ДЗ-41), «Я хочу знати, любиш ти мене…» – виконавець Олександра Дорош (студентка групи ТУ-21), «Розкажу тобі думку таємну…» – виконавець Софія Венгрин (студентка групи ДІ-21), пісня на слова Ліни Костенко «Вечірнє сонце, дякую за день!» – виконавець Вікторія Говрон (гостя свята).
З-поміж усіх високих слів, які доречні, коли йдеться про Ліну Василівну, найперше – талант писати і гідно жити.
У її рядках – мужність, кохання, любов до Батьківщини та незламний дух борця за свободу!
«І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!»
З Богом до Перемоги!
У межах Національного Тижня читання поезії, 17 березня, відбувся поетичний урок з української літератури на тему: «Любіть Україну! Поезія першої половини XX століття.»
Провела урок поезії викладач Надія Галянчук зі студентами групи КН-11.
Студенти декламували вірші: Володимира Сосюри «Любіть Україну», Павла Тичини «Пам’яті тридцяти» , Олександра Олеся «Чари ночі».
Вірші відомих поетів надихають молоде покоління бути гідними подвигів дідів та сучасних захисників і захисниць України. Формують почуття гордості за свою Батьківщину та готовності захищати її.
12 березня у Відокремленому структурному підрозділі «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України» відбулася І Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція здобувачів освіти на тему: «Економіка підприємства, менеджмент і логістика: проблеми, перспективи, інновації». Захід об’єднав 110 учасників із 17 областей України, створивши простір для обміну думками, презентації досліджень та обговорення актуальних наукових питань у сфері економіки, управління та логістики.
Студентки ВСП «Технологічний фаховий коледж Національного університету «Львівська політехніка» під керівництвом викладачів підготували доповіді та прийняли участь в конференції.
В коледжі відбулася зустріч здобувачів освіти та викладачів з матір’ю Ірини Цибух – Оксаною Цибух
Ірина Цибух
Ірина Цибух – українська громадська діячка, журналістка, менеджерка департаменту Дирекції регіонального мовлення Національної суспільної телерадіокомпанії України, парамедикиня медичного батальйону «Госпітальєри» з позивним «Чека».
29 травня 2024 року Ірина загинула на Харківському напрямку, не доживши 2 дні до свого 26-річчя..
Теплими спогадами про доньку Ірину поділилася з присутніми Оксана Цибух: «шлях Іринки – дуже свідомий і змістовний – це є шлях від 2014 року, від початку Майдану. Їй тоді було 16 років. Вона творила свій Майдан тут, у Львові, допомагаючи волонтерством. Робила, що могла. Потім почала їздити на Схід.