24 лютого – у Національний день молитви в Україні – у нашому закладі відбувся захід, присвячений подвигу учасників Революції Гідності та Захисників сучасної російсько-української війни.

Разом з усією країною колектив та студентство вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні та Героїв, які полягли на фронтах російсько-української війни.

Особливу увагу, шану та вдячність висловили Захисникам і Захисницям, які, продовжуючи справу Небесної Сотні, сьогодні протистоять жорстокому ворогу, відстоюючи наше право на життя, свободу і незалежність!

Протягом заходу зі сцени лунали проникливі слова ведучих – студенток Марії Мицик та Анни Пірчак. Своїми виступами вони зуміли передати незламний дух українського народу, давши кожному присутньому можливість серцем осягнути велич подвигу тих, хто зі зброєю в руках захищає нашу Батьківську землю.

Важливою частиною заходу став виступ бійця Головного управління розвідки України – Миколи Грищука. Попри свій молодий вік, Микола є ветераном російсько-української війни та нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

У своїй розповіді боєць поділився спогадами про запеклі бої та важливість бойового братерства, яке гартувалося у найважчих умовах. Микола зауважив, що для воїнів на передовій надзвичайно важливою є підтримка тилу та свідомість молоді, заради майбутнього якої вони тримають фронт. Його слова про силу духу та щоденний вибір залишатися вірним присязі стали для студентів живим прикладом справжнього патріотизму та мужності.

Моментом духовного єднання дійства стала спільна молитва за тих, хто нині боронить нашу землю, за тих, хто чекає на рідних з війни та за тих, хто назавжди залишився у строю Небесного Війська.

Завершуючи захід, Оксана Касіян наголосила на важливості цієї дати. Дванадцять довгих років триває сучасна боротьба українського народу з російською ордою. Боротьба, що розпочалася на барикадах Майдану, сьогодні продовжується на фронтах війни. Ці роки змінили долю українців. Це історії про людей: їхню мужність і страждання, про втрати і віру, про біль і силу, про пам’ять і надію, про матерів, що плачуть і моляться, про дітей, які не знають, що таке дитинство без війни… Але водночас – це роки нашої незламності. Україна Бореться! Україна Переможе!

Віримо у свій народ! Віримо у Збройні Сили України! Залишаємося гідними своїх героїв! Завдяки їм, є – ми!

Слава Україні!

Героям Слава!