Низький уклін всім матерям на світі,
І хай почують Небо і Земля,
Що тільки мама вміє так любити,
Щоб аж здригнулись Небеса!
Ви вічні – Матір і Дитя!
У цей День ми разом з європейськими народами вшанували пам’ять наших дідів та прадідів – 71-шу річницю перемоги над нацизмом.
Друга світова війна – найстрашніша війна в історії людства. Чи не найбільше людських втрат зазнала Україна.
З важких воєнних доріг не всі повернулися в рідні краї. Чорні хустки печалі покривали передчасно посивілі голови солдатських вдів та матерів. Немає слів таких у світі, які передали б усю біль материнського серця.
Доземний уклін Матерям Героїв України!
Однак, людське буття влаштоване так, що живі мусять жити. І вони жили... З попелу війни підняли до життя цю землю, вмили гіркою сльозою, засіяли молодим життям.
Заквітла перед хатою мамина вишня, зацвіли в саду мальви, защебетав соловейко – і посміхнулася мати.
Кожна людина і кожний народ шанує матір. Мама дала життя нам і всім матерям землі.
Минають роки, десятиліття, змінюються устрої, а на землі споконвіку – Мати. Вічна і свята. Мати – молиться за нас з вами, за наше майбутнє, за наш спокій, за мир!
Нехай Вона буде щасливою, бо без неї нема життя на землі.