Не звільняється пам’ять,
Відлунює знову роками 

В історії України є чимало подій, які навіть з відстані часу вражають своєю жорстокістю і немилосердям, відгукуючись болем і гнівом у серцях і душах людей. Одна з найтрагічніших – Голодомор українського народу 1932-1933 років. Це наш біль, наша скорбота та наша голгофа вже довгих 87 років...

«ПАМ'ЯТЬ ЖИВА…»

 Під таким гаслом до вшанування Дня пам’яті жертв Голодомору студенти групи ПТ-11 організовані куратором Приставською В.А. зняли відеоролик.

Схиляємо голови в скорботі…

Голодомор спричинив загибель мільйонів українців. Та міг зупинити життя всієї нації. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.

Наш  священний обов’язок – зберігати в пам’яті і глибоко вшановувати наших предків, тих людей,  котрі становили наше родинне дерево, єднали наступність наших родин і пішли у вічність  насильницькою, мученицькою смертю!

 28 листопада о 16 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання після якої запалімо свічки на вікнах своїх домівок.