Шануймо рідне слово в собі й себе в слові!

 Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу.

Щоосені в Україні в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця відзначають День української писемності та мови.

Викладачі та студенти нашого коледжу традиційно відзначають свято мови проведенням Тижня української писемності та мови.

 Мова – це доля народу

Віршований флешмоб до Дня української писемності та мови, учасники студенти I та II курсів. Організували викладачі – Ліля Богданівна Яким та Мирослава Орестівна Піцишин.

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова – це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.

Мова – душа народу

Тематичний захід «Мова – душа народу», учасники студенти групи ЕК-21.

Організувала і провела викладач – Маріанна Юріївна Гук.

Із рідним словом міцніє держава

 Під таким гаслом організувала ряд заходів викладач – Попель Г.Г.

Студенти групи КН-12 із куратором Галиною Генриківною Попель провели виховну годину «Мова – душа народу». Перед усіма постало питання про те: «Чи є мова краща, аніж та, що рідна?»

В умовах, які склалися в нашій країні, українська мова набула особливої ваги – вона стала символом миру і єднання нації. Захід «Мово рідна! Ти є вічність» відеопрезентацію для якого підготували студенти групи КН-11. Основним гаслом стали слова: «Там, де живе рідна мова, живе український народ».

Студенти групи ПТ-11 запросили нас до поетичної вітальні і продекламували нам вірш Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця».

Поетеса устами студентів звертається до слова, як до єдиної зброї, яке в умілих руках перетворюється на меч, що може захистити, ним можна добитися справедливості.

Студенти групи КІ-11 у відеочеленджі «Мови велич і краса» звертаються до витоків української писемності та закликають кожного вивчати, любити і ніколи не забувати рідної мови.

У мові нація закодовує  всю свою історію, здобутки культури, духовну самобутність. Без мови людина не може існувати, як без сонця, повітря. Неповага до мови є рівноцінною неповазі до батька й матері. Рівень розвитку рідної мови – джерело духовного розвитку народу. 

Іди, відроджений народе, до світлого майбутнього йди…

Нас єднає мова

Вікторина «Нас єднає мова», учасники студенти групи КІ-12

Організувала і провела викладач – Світлана Ярославівна Орловська.